- обмовник
- -а, ч.Той, хто обмовляє кого-небудь; наклепник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обмовник
Смотреть что такое "обмовник" в других словарях:
обмовник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
обмовець — вця, ч. Те саме, що обмовник … Український тлумачний словник
обмовниця — і. Жін. до обмовник … Український тлумачний словник
обмовницький — а, е. Прикм. до обмовник … Український тлумачний словник
шепотинник — а, ч., діал. 1) Шептун, обмовник. 2) Дрібний базарний торговець … Український тлумачний словник
ганьбитель — (той, хто обмовляє кого н.), обмовник, огудник … Словник синонімів української мови
наклепник — (той, хто створює / поширює наклеп), оббріхувач; обмовник (той, хто створює / поширює несправедливі звинувачення); інсинуатор (той, хто вдається до інсинуації); пасквілянт (про автора твору наклепницького характеру) … Словник синонімів української мови
ябеда — 1 іменник жіночого роду наклеп рідко ябеда 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота обмовник; обмовниця розм … Орфографічний словник української мови
